Главная » Статьи » Медіаосвіта

Медіаграмотність батьків, як провідний чинник ранньої соціалізації дитини

Гінкул В.С.

 

Медіаграмотність батьків, як провідний чинник ранньої соціалізації дитини

 

   Сучасний світ важко собі уявити без засобів мас-медіа – преси, телебачення, друкованих джерел, радіо, кіноматеріалів, Інтернету. Сьогодні без телевізора (або навіть декількох телевізорів), CD-плеєра, ноутбука або кабельного чи супутникового телебачення не обходиться жодна сім’я чи то в нашій країні, чи то за кордоном. Школярі багато часу витрачають на перегляд фільмів, «надовго зависають» в Інтернеті або годинами готові слухати радіохвилі FM. Для того, щоб гідно орієнтуватися в просторі різноманітних засобів мас-медіа, було створено цікаву науку – медіаосвіту.

   Але медіаграмотними повинні бути не лише діти, а й батьки, які активно беруть участь в навчально-виховному процесі. Медіаосвіта батьків, сьогодні, набуває все більшої актуальності, адже саме батьки повинні надати дітям можливість зрозуміти, як використовуються мас-медіа в суспільстваі, оволодіти навичками використання медіа в процесі комунікації з іншими людьми та забезпечити знаннями про те, як: аналізувати, критично осмислювати та створювати медіатексти.

   Перше, на що потрібно звернути увагу батькам це безпека з використання онлайну підлітками. Тому, я пропоную декілька підказок з безпеки, які слід взяти до уваги батькам, коли вони дають рекомендації з використання онлайну підлітками:

  1. Створіть список  Правил користування Internet вдома за участю ваших дітей. Туди ви маєте включити типи сайтів з необмеженим доступом, години користування Internet та рекомендації зі спілкування з іншими в онлайні, включаючи чат-кімнати.
  2. Тримайте комп'ютери з Internet-з'єднанням у відкритій зоні, поза межами кімнати вашої дитини.
  3. Поговоріть зі своїми дітьми про їхніх онлайнових друзів та те, чим вони займаються так, як ви б говорили про будь-яких інших друзів або заняття. Це включає розмови з вашими дітьми про список миттєвих повідомлень і про те, щоб вони не спілкувалися з незнайомцями.
  4. Вивчіть інструменти для фільтрування Internet (такі як Батьківський контроль в Windows Vista) як один із додаткових — але не замінюючих методів батьківського контролю.
  5. Знайте, які чат-кімнати та дошки повідомлень вони відвідують та з ким розмовляють.
  6. Рекомендуйте їм використовувати контрольовані чат-кімнати, та наполягайте на тому, щоб вони залишалися в публічних зонах чат-кімнат.
  7. Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм онлайновим другом.
  8. Навчіть своїх дітей ніколи не давати про себе інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах, дошках оголошень, реєстраційних формах і персональних профілях, а також при участі в онлайнових конкурсах.
  9. Навчіть своїх дітей не завантажувати програми, музику або файли без вашого дозволу. Спільний доступ до файлів, отримання текстів та картинок з Інтернету може порушувати закони про авторські права.
  10.  Скажіть своїй дитині розповідати вам про те, що або хто в онлайні примушує її почувати себе незручно або налякано. Будьте спокійними та нагадайте своїм дітям, що у них не виникне проблем, якщо вони про щось вам повідомлять. (Важливо, щоб ваша дитина не думала, що її позбавлять привілеї користуватися комп'ютером). Прочитайте більше про те, як діяти з онлайновими хижаками та кібер-хуліганами.
  11.  Поговоріть із своїми дітьми про онлайнову порнографію та направте їх на позитивні сайти про здоров'я та сексуальність.
  12.  Допоможіть дітям захиститися від спаму. Скажіть їм не давати свої адреса електронної пошти, не відповідати на "сміттєву" пошту та використовувати фільтри електронної пошти.
  13.  Знайте, які сайти відвідують ваші діти. Перевірте, щоб вони не відвідували сайти з агресивним змістом, або самі не розміщали персональну інформацію та фотографії.
  14.  Навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайні. Вони не повинні використовувати Internet для розповсюдження пліток, хуліганити або загрожувати іншим.
  15.  Переконайтеся, що ваші діти-підлітки консультуються з вами, перш ніж проводити в онлайні якісь фінансові операції, включаючи замовлення, купівлю або продаж.
  16.  Обговоріть  онлайнові азартні ігри та їхні потенційні ризики зі своїми дітьми-підлітками. Нагадайте їм, що їхні азартні розваги в онлайні є незаконними.

   Коли мова йде про будь-яке хобі дитини, зокрема і про Інтернет, перед батьками постає одне й те саме завдання — визначити, на що спроможна їхня дитина, та підтримувати її у цих видах діяльності.

   Інколи діти тримають в секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони також можуть не бажати, щоб батьки були в курсі їхніх дій в Інтернеті, особливо, якщо діти вважають, що батьки обмежать їм доступ до Інтернету.  

   Пам'ятайте, що Інтернет є цінним ресурсом з великою кількістю захоплюючої та навчальної інформації. Важливо не реагувати занадто емоційно та не накладати забагато обмежень на використання Інтернету дітьми. Необхідно врахувати ризики, щоб забезпечити захист дітей та отримати все найкраще від цього прекрасного інструменту.

   Діти навчаються шляхом експерименту, спроб і помилок. Якщо ви зацікавлені у використанні Інтернету і знайомі з надзвичайними речами, які в ньому є, ви відчуватимете себе вільніше під час обговорення теми Інтернету зі своїми дітьми. Вам буде легше з'ясувати, як вони використовують Інтернет. Це сприятиме постійному діалогу між вами, який триватиме всі роки, поки ваші діти не вийдуть із підліткового віку.                                                         

   Чим більше ви знаєте про те, як ваша дитина використовує Інтернет, тим легше вам буде визначити та пояснити, що є прийнятним і безпечним. Перевіряйте сайти, на які заходить дитина. Зближення Інтернету и мобільних телефонів (мобільні телефони 3G) різко змінює шляхи, якими діти і дорослі заходять в Інтернет. До недавнього часу входження в кіберпростір вимагало доступу до стаціонарних телефонних ліній і комп’ютерів. Але зараз телефон, а також сучасний ігровий пульт забезпечує вхід в Інтернет з будь-якого місця. Через це, батькам буде все важче спостерігати за дітьми і підлітками, які користуються телефонами в он-лайн режимі.

   Он-лайн ігри за участю багатьох гравців-бізнес, що швидко розвивається. Ручні ігрові пульті з можливістю підключення до Інтернету ще в більшій мірі сприяють віртуальній взаємодії. Он-лайн ігри потенційно становлять нову платформу, де діти і підлітки будуть в небезпеці. Ваша дитина може мати прекрасні навички використання технології, але життєвий досвід дорослої людини може стати неоціненним у допомозі дитині зрозуміти, як вести себе у віртуальному світі.  

   Сьогодні, вкрай актуальними є такі правила для батьків:

1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.

    Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу.

   Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною.

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.

   Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті. Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.

  Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр.

  Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, якій налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищен.ти

4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.

   Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки. Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.

5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.

   У житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.

6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані он-лайн.

   Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.

   Хорошим способом мінімізації небезпек в Інтернеті є визначення та дотримання деяких правил для дітей. Впровадження загальних правил — це хороша нагода поговорити про безпечне використання Інтернету.

  1. Час, проведений за комп'ютером, слід обмежити, щоб це не нанесло шкоди здоров'ю дитини. Ігрова комп’ютерна залежність дітей стала великою проблемою в усьому світі. Вона схожа на наркозалежність і потребує серйозної медичної та психічної реабілітації.
  2. Поставте комп'ютер у кімнату, якою користуються всі члени родини, наприклад у вітальню. Бажано, щоб біля дошкільнят під час використання ними Інтернету знаходився хтось із дорослих.
  3. Доступ дітей дошкільного віку до Інтернету має обмежуватися знайомими сайтами, погодженими заздалегідь. Більш досвідчені діти можуть знаходити знайомі сайти, використовуючи меню «Обране» браузера.
  4. Найбезпечнішим рішенням є створення персонального операційного середовища для дитини, де доступ до Інтернету обмежено лише визначеними сайтами.
  5. Крім того, надаючи своїм дітям можливість працювати в Інтернеті, поясніть їм:
  • що робити, якщо щось викликає в них занепокоєння під час роботи в Інтернеті;
  • як захистити особисті дані;
  • навіщо і як потрібно стежити за безпекою;
  • як слід поводитися;
  • як користуватися чатами, групами новин і службами миттєвих повідомлень.
  1. Формально укладена угода не виконуватиметься! Регулярно вносьте в неї зміни. Не забувайте перевіряти виконання цієї угоди дітьми.  

   Отже, батьківська медіаосвіта – має стати частиною цілісної системи медіаосвіти, зокрема складником психологічного блоку підготовки фахівців  у вищій школі, діяльності громадських шкіл свідомого батьківства, центрів по роботі із сім'ями тощо; покликана забезпечити ефективність медіаосвіти сім'ї як провідного чинника і соціального середовища ранньої соціалізації дитини.



Источник: http://медіаграмотність, медіосвіта, соціалізація
Категория: Медіаосвіта | Добавил: SerVic (14.10.2014)
Просмотров: 1109 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar