Главная » Файлы » Кабінет історії

Сучасний шкільний кабінет історії, як центр навчально-методичної роботи
04.03.2015, 13:27

Завідувачу шкільного кабінету історії

Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти 
Кафедра гуманітарної освіти

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ СУСПІЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

                                                                                                       БАЗИЛЕВСЬКА Людмила Леонтіївна,

завідуюча навчально-методичною лабораторією суспільних дисциплін ДОІППО

                                                                                                                                                                          

Сучасний шкільний кабінет історії, як центр навчально-методичної роботи

План теми:

1.     Нормативна база діяльності сучасного кабінету суспільних дисциплін. Шкільний кабінет історії – організаційна складова методичного забезпечення викладання суспільних дисциплін. Вимоги до сучасного кабінету історії. Шкільні кабінети правознавства, етики, громадянської освіти.

2.     Взаємодія шкільного кабінету суспільних дисциплін з суб’єктами навчально-виховного процесу. Створення оптимальних умов для організації навчально-виховного процесу засобами шкільного кабінету історії.

3.  Навчально-методичне забезпечення та можливості кабінету суспільних дисциплін щодо формування предметних компетентностей.

4.    Шкільний кабінет суспільних дисциплін – творча майстерня вчителів та центр індивідуального творчого зростання.            

Ключові поняття: Положення про навчальний кабінет, нормативна база щодо діяльності шкільних кабінетів, кабінет суспільствознавчих дисциплін, систематизація навчального та дидактичного матеріалу, картосховище, технічні засоби навчання.

Деякі аспекти теми (тезисно):

Загальне. Кабінет історії та суспільних дисциплін – це спеціалізована шкільна аудиторія, де зібраний арсенал навчальних та наочних посібників, технічних засобів навчання, методичних матеріалів. Тому історичний кабінет (кабінет суспільних дисциплін) є спеціалізованою базою для роботи з матеріалами з історії (суспільних дисциплін) і місцем удосконалення методичної майстерності. Наявність кабінету дозволяє вчителю зробити урок насиченим, цікавим. Разом з тим від учителя вимагаються досконалі знання наявних у кабінеті матеріалів і засобів, вмілий підбір методичних прийомів, які використовуються на уроці. Матеріальна база кабінету залежить від матеріальних можливостей школи і творчого потенціалу вчителів -істориків.

База історичного кабінету складається з трьох основних елементів: 1) фонду навчальних посібників;2) технічних засобів (апаратури); 3) спеціальних меблів і пристосувань.

Обладнання кабінету повинне бути зручним для роботи вчителів і учнів. Для учнів повинні бути зручні столи і стільці. На столі вчителя повинні бути: відділення для магнітофону, програвача, діапроектора і посібників, пульт керування апаратурою.

Класна дошка (краще розсувна) знаходиться у центрі класу. Над нею не можна розміщувати стенди, картини, виставки, крім портретів. Оформлення інтер’єру не повинно відволікати від навчального процесу. На одній з сторін розсувної дошки доцільно розміщувати малюнки, аплікації, фотографії. Для демонстрації слайдів, діафільмів і кінофільмів необхідно мати портативний переносний екран. Наочні матеріали (мапи, таблиці) можна розміщувати на спеціальних пересувних підставках або на дошці, у верхній частині якої зроблені спеціальні металеві кріплення.

Наочні посібники мають зберігатися в спеціалізованих шафах і доступ до них слід зробити зручним як для вчителя, так і для учнів. Одна частина шафи повинна бути закритою (для мап, стендів і т.п.), а друга – засклена (для ящиків зі слайдами, діафільмами, альбомами і т.п.).

Кіноустановку, підставку для діапроектора доцільно розміщувати в кінці класу. На спеціальній підставці недалеко від дошки встановлюється телевізор.

Для зручності користування матеріальною і навчальною базою кабінету необхідно скласти каталог. На кожен об’єкт кабінету складається окрема мапотека, тому що все це є матеріальною цінністю школи і повинно бути занесена в інвентаризаційну книгу. У кабінеті історії мапотека ведеться за рубриками: мапи, таблиці, картини. Мапи розподіляються за темами і класами, мають свої назви і порядкові номери. Така класифікація очного матеріалу дозволяє швидко знайти будь-яку з потрібних одиниць.

Для кожного технічного апарату складається за класами і темами мапотека слайдів і діафільмів. Вони також усі нумеруються. Використання наочних і технічних засобів на уроці повинно бути добре продуманим з точки зору доцільності. Не треба йти шляхом: чим більше, тим краще. Все має бути у відповідності зі структурою, метою уроку і працювати на підвищення ефективності засвоєння історичного матеріалу.

У кабінеті історії повинні бути три види аудіовізуальних засобів навчання:

● засоби статичної екранної проекції (діафільми, діапозитиви);

● динамічні екранні посібники (навчальне кіно і телебачення);

● звукозаписи на магнітній стрічці виступів політдіячів, діячів культури, учасників історичних подій.

Крім засобів навчання промислового виробництва, у кабінеті силами учнів можуть бути створені самодіяльні посібники: аплікації, таблиці, мапосхеми, макети. Виготовлення таких посібників має велике освітньо-виховне значення. Учні мають можливість використати свої знання на практиці. Підготовлені учнями наочні посібники урізноманітнять арсенал засобів, які використовуються на уроках.

Кожному вчителю доцільно до кожної теми уроку підібрати оптимальний набір наочних і технічних засобів. Досвід роботи дозволить відсортувати малоефективні засоби і доповнити їх новими наочними посібниками. У кабінеті необхідно мати інструктивні матеріали по роботі з навчальними посібниками і технічними засобами, щоб учні мали змогу самостійно працювати. Багатий і різноманітний матеріал історичних кабінетів дозволяє цікаво організувати позакласну роботу (гуртки, музеї, клуби, диспути, бесіди, краєзнавчі куточки, вікторини).

Організація позакласної роботи націлена на вирішення як освітніх так і виховних задач. Вона дозволяє поглибити і розширити знання, отримані на уроці, і на цій основі пробудити інтерес до предмета. У процесі позакласної роботи вчитель особливу увагу надає розвитку особистості, вихованню почуттів працелюбності, дисциплінованості, відповідальності. Вчитель у період позакласної роботи закріплює вміння працювати з підручником, історичною літературою, вчить писати реферати, доповіді, рецензувати, виступати з доповідями і повідомленнями.

Позакласна робота має ряд особливостей: їй притаманний добровільний характер, вона нерегламентована жорсткими часовим рамками, на відміну від уроку, вчитель вільний у виборі змісту заняття, створюється можливість розвитку індивідуальних нахилів учнів, їх вмінь і навичок дослідницької роботи, вона дозволяє вчителю ширше здійснювати зв’язок із сучасністю.

Зміст позакласної роботи здійснюється у трьох напрямках:

● розширення і поглиблення історичних знань, отриманих на уроці;

● отримання нових вмінь і навичок;

● вивчення краєзнавчого матеріалу.

Краєзнавча робота має важливе освітнє і виховне значення. Вивчаючи історію міста, села, краю, учні не тільки отримують історичні знання, а й формують почуття патріотизму.

Форми позакласної роботи доволі різноманітні. Вони мають свій зміст і методику підготовки. До числа таких форм треба віднести:

● позакласне читання художньої і популярної літератури з історичної тематики з наступним обговоренням;

● політична інформація (тематична й оглядова);

● історичний гурток (це систематична форма позакласної роботи);

● історичні вечори та олімпіади, вікторини, диспути, бесіди, дискусії.

Перелічені форми позакласної роботи мають свою методику підготовки. Найбільш складною формою позакласної роботи є створення музеїв і краєзнавчих куточків у школах.   Всі перераховані форми роботи важливі у справі розвитку і виховання школярів. Успіх роботи залежить насамперед від майстерності вчителя.

  Які ж вимоги висуваються до сучасного кабінету історії, перш за все його матеріальної бази?

                Перше. Це має бути окрема аудито­рія у навчальному закладі, зведено­му за типовим проектом. Дуже ба­жано, щоб у комплексі з кабінетом знаходилось і підсобне приміщен­ня. Саме наявність підсобного при­міщення дозволяє вчителю усаміт­нитися, відключитися, зосередити­ся та набратися сил перед черговим уроком, поділитися враженнями чи порадитися з колегою. І в цьому аспекті значення „підсобки” неза­мінне.

            Навчальна аудиторія має відповіда­ти санітарно-гігієнічним вимогам: бути просторою, теплою та затиш­ною, добре освітлюваною та про­вітрюваною.

            Що ж до розташування кабінету історії у приміщенні навчального закладу, то це питання не є прин­циповим, однак досвід підказує, що виправданим є розміщення по­руч (одне крило чи поверх) кабіне­тів навчальних дисциплін одного циклу.

        Друге. Важливе значення має виг­ляд меблів, якими обладнаний ка­бінет. Звичайно, найкраще, якщо це фабричний комплект, який включає в себе, крім набору учнів­ських столів та стільців, меблеву стінку, розраховану на зберігання необхідного методичного забезпе­чення. Рекомендуємо не прикріп­лювати парти до підлоги намертво. Це дасть можливість Вам у разі необхідності розташувати їх по пери­метру чи парами, одна навпроти одної при організації групової ро­боти школярів чи студентів.

        У деяких кабінетах парти можуть бути розташовані у формі амфітеат­ру чи у вигляді студентських лав.

      Важливе значення має також оформ­лення передньої стінки, яку склада­ють державна символіка України, розкладна проста чи магнітна дош­ка, екран, шафи з тумбами, стаціо­нарний стелаж чи рухома підставка для книг.

       Третє. Органічним доповненням мо­жуть служити оформлені на стіні умовна стрічка часу чи вікна історії, карти-схеми, портрети видатних істо­ричних постатей, вислови про істо­рію відомих людей. Вони закладають у підсвідомість розуміння того, що іс­торія – це процес діяльності людей, руху суспільства в часі й просторі та його постійного переосмислення, по­шук пояснення того, що відбувається на наших очах.

       Набір старожитностей та традицій­ної народної атрибутики (макети будівель, зразки національного одягу та предметів домашнього по­буту, вишиті рушники, писанки чи інші предмети ужиткового мистец­тва) дадуть можливість відчути пра­цюючим тут подих століть, аромат історичних епох, підкреслять не­повторний колорит місцевого істо­ричного середовища.

       Щодо оформлення в кабінеті стен­дів, то з деяких пір це питання ви­кликає дискусію в учительському середовищі.

       Тут дійсно не може бути однієї точки зору. Адже навряд чи доцільно, про­вівши в кабінеті євроремонт, нагро­маджувати на стінах стенди, що не несуть актуальної, з Вашої точки зо­ру, інформації. Тим більше, якщо у Вас є можливість, клацнувши мишкою, познайомитися з нею в Інтернеті чи з СО-комплекту. Однак якщо у Вас немає високотехнологічних джерел і носіїв інформації, то такі стенди просто необхідні для то­го, щоб заповнити порожнечу. Най­більш поширеним варіантом змісту таких стендів є коротка історія етапів української державності. На ок­ремому стенді варто зафіксувати ос­новні віхи з історії рідного краю.

Про інші варіанти змісту стендів буде сказано нижче.

      Четверте. Необхідним елементом матеріальної бази сучасного кабіне­ту є наявність у ньому технічних за­собів навчання, що відповідають специфіці суспільствознавчих пред­метів і без допомоги яких щоразу важче забезпечувати належний рі­вень викладання. До них ми відносимо кодоскоп, діа-та/чи кінопроектор, екран та меха­нізми зашторювання, магнітофон, телевізор (відеомагнітофон з відеоте­кою), підставки для апаратури, об­ладнані електроосвітленням стенди, карти чи схеми, настінний годин­ник, хронометр чи таймер.

            Дедалі ширшого використання набуває й сучасна оргтехніка – ксерокс та комп'ютер у комплексі з програмним забезпеченням та електронними носіями інформації.

            Додатковий затишок створять ліно­леум, панелі та портьєри, що відповідають кольору стін. А зі сма­ком проведене озеленення не тіль­ки зробить затишним кабінет, але й додасть Вам кисню в прямому й переносному смислі слова.

            Такий дизайн, крім усього іншого, сприятиме шанобливому ставлен­ню учнів не тільки до Вас, але й до кабінету та предметів, які в ньому викладаються.

            Для підтримки матеріальної бази ка­бінету в належному стані та його по­точного ремонту в кабінеті потрібен набір необхідних інструментів.

Рекомендації вчителю

Методичне забезпечення викладання суспільних дисциплін та його структурні елементи.

            Навчально-методичний комплекс кабінету – це показник професій­ної зрілості педагога. Він може складатися з ряду структурних еле­ментів:

Джерела та література:

     1. речові джерела;

2. збірники документів, хрестоматії;

3. основні й додаткові підручники;

4. довідкова література (словники, довідники, енциклопедії тощо);

5. наукові та методичні видання;

6. художня література з історичної тематики;

7. періодичні видання або витяги з них;

8. сценарії заходів;

9. роздавальний матеріал.

Наочні посібники,  виготовлені типографським способом:

1. настінні карти;

2. учнівські атласи;

3. контурні карти;

4. репродукції картин;

 

5. таблиці, схеми;

6. діаграми;

7. фотоальбоми, тематичні каталоги;

 8. діафільми та слайди;

 9. кінофільми, відеофільми та відеосюжети (відеотека);

10. інформація на електронних носіях.

Нефабричні наочні матеріали:

 1  фотографії та фотомонтажі;

 2  матеріали, зібрані чи виготовлені вчителем та учнями;

 3  тематичні стенди;

 4  поурочні папки учнів;

 5  демонстраційні матеріали для кодоскопа;

 6 систематизований каталог наочності.

Навчальна документація:

1 нормативні документи  (Конституція, закони України про освіту, Національна доктрина розвитку освіти України);

2 програми   курсів   суспільного профілю (загальнодержавні та регіональні), які читаються у навчальному закладі;

3   план роботи кабінету;

4   правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті;

5   навчально-тематичне планування;

6   графік проведення тематичних атестацій з кожного курсу, який читається в кожному класі;

7   тематичні папки для накопичення розробок уроків та напрацювань учителя.

 

            Важливе значення має збереження навчально-методичного комплексу. Це питання органічно пов'язане з матеріально-технічною базою кабінету. Для зберігання бібліотечного фонду використовуються стелажі чи шафи-стінки. Таблиці, схеми й картини найкраще зберігати у спеціально обладнаних нішах (ящиках). Аудіовізуальні матеріали можна розмістити в шафах, ящиках чи шухлядах. Якщо частина інформації Вашого кабінету знаходиться на електронних носіях, придбайте дискетницю чи підставку для компакт-дисків. Необхідну навчальну документацію, роздавальний матеріал та напрацювання для проведення тематичного оцінювання найкраще зберігати в окремих файлах, систематизувавши їх у тематичних папках.

   Для кращого збереження навчально-методичного комплексу проведіть його систематизацію та складіть каталог за кожним із розділів.

            Усі наявні в кабінеті матеріальні цінності мають бути занесені до інвентарної книги. Їх облік та списання з рахунку мають проводитися відповідно до вимог нормативних документів.

Окремим і важливим структурним елементом навчально-методичного комплексу кабінету можуть бути методичні стенди. Необхідність їхнього оформлення диктується тим, що якщо історичний стенд може дати учневі знання, які швидко забуваються чи застарівають, то стенд з методики викладання предмета озброїть учня вмінням самому знаходити ці знання. Ви, очевидно, уже згадали біблійну притчу про те, що давши людині рибу, ми нагодуємо її на один день, а навчивши її ловити рибу, ми нагодуємо її на все життя. Так само й тут.

Вимоги до робочого місця вчителя

Ефективність навчання залежить від багатьох компонентів, в тому числі і від уміння вчителя підготувати своє робоче місце. З фізіологічної точки зору правильно організоване робоче місце вчителя – це найкраща можливість використовувати свої фізичні дані під час роботи без перевантаження. З психологічної точки зору правильно організоване робоче місце – це один з факторів зовнішнього середовища, який створює позитив під час роботи, підвищує настрій і працездатність. З педагогічної точки зору вірно організоване робоче місце, при будь-яких рівних умовах, є фактором виховання і розвитку. З точки зору економіки праці оптимальна організація робочого місця забезпечує ефективне використання не тільки робочого часу, а й сил і коштів.

У кожному кабінеті робоче місце вчителя обладнується робочим столом. В ідеальному варіанті вчительський стіл обладнується пультом управління, який дозволяє вчителю, не покидаючи свого робочого місця, вмикати й вимикати світло в класі, відкривати й закривати штори, за допомогою дистанційного приладу керувати роботою хоча б частини теле- і відеоапаратури.

Для зручності в роботі на вчительському столі необхідно мати таку інформацію:

·        розклад дзвінків уроків;

·        розклад зайнятості кабінету;

·        розклад зайнятості кабінету в позаурочний час та під час канікул;

·       папка з інструкціями з охорони праці.

Необхідною документацією шкільного кабінету правознавства є:

1. Паспорт кабінету.

2. Папка з інструкціями з охорони праці в шкільному кабінеті правознавства.

3. Положення про навчальний кабінет.

4. Тематичні та поурочні картотеки з предмету.

5. Основна навчально-методична документація.

6. Матеріали позакласної роботи.

7. Розклад зайнятості кабінету правознавства.

 

Рекомендована література:

1.  Наказ МОНУ № 601 від 20 липня 2004 року «Про затвердження Положення про навчальні кабінети  загальноосвітніх навчальних закладів».

2.  Палійчук Н. Й. Шкільні навчальні кабінети.— Х. : Вид. група «Основа», 2009. — 128 с. — (Бібліотека журналу «Управління школою». вип. 10  (82).

3.   Комаров В. До питання про систему методів навчання історії в школі (Загально-методичний аспект) // Історія в школах України.- 2003.- №-4-5.

4.    Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів України : інформ.-аналіт. довідник / М-во освіти і науки України ; Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти ; редкол.: ІО.І. Завалевський, СВ. Кириленко, Т. А. Горлач, Г.Е. Самойленко ; за заг. ред. Ю.І. Зава леве ького. — Суми: Антей, 2007. — 199 с.

5.      Нікітіна І.П., Галєгова О.В., Нікітін Ю.О.  Паспорт кабінету правознавства. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2011. — 132 с.

6.      Електронний ресурс: http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/2970

7. Вільна електронна енциклопедія [Електронний ресурс] – 2011 – Режим доступу:http://uk.wikipedia.org/wiki

 

Практичний блок.

Запитання і завдання для контролю:

  1) Створіть окремий структурний опис кабінетів: кабінету суспільствознавчих дисциплін, кабінету історії, кабінету правознавства, кабінету громадянської освіти та кабінету морально-етичного спрямування. Якими вони повинні бути сьогодні?

   2) У якій послідовності ви, як завідуючий(ча) шкільного кабінету суспільних дисциплін, будете взаємодіяти із суб’єктами навчально-виховного процесу в питаннях використання шкільного кабінету як творчої майстерні та центру власного індивідуального творчого зростання.

3)   Власну думку обґрунтуйте прикладами та підготуйтеся до виступу з цього питання у практичній групі «А я роблю це так…» 

 


Нікітіна І.П., Галєгова О.В., Нікітін Ю.О.

Паспорт кабінету

історії та суспі льних дисциплін

Схвалено комісією з історії Науково-методичної ради

з питань освіти Міністерства освіти і науки України

(лист від 30.06.10 №1.4/18-Г-308)

Посібник являє собою паспорт кабінету історії та суспільних дисциплін, що містить в собі основні його харктеристики, а також нормативно-правове забезпечення для навчально-виховного процесу для вчителів історії, правознавства та інших суспільних дисциплін. Охороняється законом про авторське право.

Аналіз роботи кабінету за минулий навчальний рік

20___/20___

Для роботи яких класів використовувався кабінет та матеріали, що в ньому

Що зроблено по оформленню та ремонту кабінету

Що придбано (ТЗ Н, дидактичні матеріали, карти, схеми тощо)

Які були проблеми

Завдання на новий навчальний рік

20___/20___

Завдання: оновлення матеріалу

планування

оформлення

придбання ТЗН або навчально-методичних матеріалів

Примітки

Тематична систематизація дидактичного матеріалу

з історії України для 10 класу

№ Тема Підручники, посібники, довідники, таблиці, схеми, карти, атласи, ілюстрації, папки      , роздатковийматеріал, аудіо-, візуальні посібники, інший матеріал.

Тематична систематизація дидактичного матеріалу

з історії України для 11 класу

(аналогічно)

Зразок

Інструкція

для учнів під час роботи в кабінеті історії

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з безпеки праці під час роботи в кабінеті історії загальноосвітнього навчального закладу (далі – інструкція) поширюється на всіх учасників навчально-виховного процессу під час проведення занять у кабінеті історії у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від форм власності.

1.2. Інструкція є основою для розробки інструкції з безпеки під час проведення занять у шкільному кабінеті історії. Інструкція розробляється завідувачем кабінету історії та затверджується адміністрацією школи. Вимоги зазначеної інструкції є обов’язковими для виконання всіма, хто працює у кабінеті історії.

1.3. Відповідно до “Правил техніки безпеки” під час проведення навчально-виховного процесу в кабінеті історії загальноосвітнього навчального закладу учні, лаборанти проходять інструктаж з техніки безпеки праці та навчання, з правил надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях у кабінеті історії, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.         

2. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи

2.1. Заходити до кабінету лише з дозволу вчителя, а на позакласні заходи під керівництвом класного керівника.

2.2. Зайняти своє робоче місце відповідно до схеми розміщення учнів класу.

2.3. Не заносити до кабінету предмети, які можуть загрожувати життю і здоров’ю учнів, колючі і ріжучі предмети, сірники, газові пістолети, балончики, зброю різного типу.

2.4. Звільніть робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і матеріалів.

2.5. Перевірте наявність і надійність обладнання, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання.

2.6. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.

2.7. Виконуйте тільки ту роботу, яка передбачена завданням або доручена вчителем.

3. Вимоги техніки безпеки під час роботи

3.1. Дозволяється виконувати лише ту роботу, яка доручена вчителем або передбачена завданням.

3.2. Учням дозволяється розпочинати виконання роботи лише після дозволу вчителя.

3.3. Під час роботи чітко виконуйте всі правила роботи зазначені вище, а також поточні рекомендації вчителя.

3.4. При раптовому відключенні обладнання негайно повідомити вчителя і припинити роботу до вияснення та усунення ним виявленої несправності.

3.5. Під час роботи учню забороняється самостійно усувати виникаючі несправності.

3.6. Відкривати вікна та провітрювати кабінет тільки з дозволу вчителя.

3.7. Не загромаджувати проходи між рядами робочих столів сторонніми предметами.

3.8. Забороняється палити в кабінеті.

3.9. Вмикайте світло та користуйтеся електричними приладами тільки під наглядом вчителя.

3.10. У випадках пошкодження електричного обладнання та дротів (іскріння, коротке замикання тощо) вимкніть електромережу до приведення її в безпечний стан.

3.11. Не допускайте закладення в електричні розетки будь-яких сторонніх предметів.

3.12. У випадку отримання травми негайно зверніться до вчителя.

4. Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи

4.1. Приберіть робоче місце, здайте вчителю навчально-наочні посібники, якими ви користувалися під час роботи.

4.2. Під час виходу з кабінету необхідно зберігати порядок і організованість.

5. Вимоги техніки безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У разі травмування, поранення або якщо відчувається недомагання негайно повідомити вчителя.

5.2. До появи медичного працівника за необхідності надайте першу долікарську допомогу потерпілому.

5.3. У разі виникнення загоряння необхідно:

- вимкнути електромережу;

- негайно вивести учнів з приміщення;

- повідомити адміністрацію школи та пожежну охорону;

- ізолювати місце пожежі, не дозволяючи вогню поширитись на інші кабінети та приміщення навчального закладу;

- зачинити вікна і двері, щоб вогонь не поширювався в сусіднє приміщення;

- приступити до ліквідації осередку вогню, при цьому легкозаймисті та горючі матеріали, електропроводку слід гасити піском, накривати кошмою, порошковим вогнегасником і лише знеструмлену електромережу можна гасити водою або іншими наявними вогнегасниками.

5.4. У разі виникнення загрози враження електричним струмом негайно повідомити викладача та вимкнути електромережу, негайно припинивши виконання практичної роботи. Усунення несправностей дозволяється виконувати лише електрику.

 

 

 


 

 

Вимоги до сучасного кабінету історії

        Це має бути окрема аудито­рія у навчальному закладі, зведено­му за типовим проектом. Дуже ба­жано, щоб у комплексі з кабінетом знаходилось і підсобне приміщен­ня. Саме наявність підсобного при­міщення дозволяє вчителю усаміт­нитися, відключитися, зосередити­ся та набратися сил перед черговим уроком, поділитися враженнями чи порадитися з колегою. І в цьому аспекті значення „підсобки” неза­мінне.

      Навчальна аудиторія має відповіда­ти санітарно-гігієнічним вимогам: бути просторою, теплою та затиш­ною, добре освітлюваною та про­вітрюваною.

        Що ж до розташування кабінету історії у приміщенні навчального закладу, то це питання не є прин­циповим, однак досвід підказує, що виправданим є розміщення по­руч (одне крило чи поверх) кабіне­тів навчальних дисциплін одного циклу.

     Важливе значення має виг­ляд меблів, якими обладнаний ка­бінет. Звичайно, найкраще, якщо це фабричний комплект, який включає в себе, крім набору учнів­ських столів та стільців, меблеву стінку, розраховану на зберігання необхідного методичного забезпе­чення. Рекомендуємо не прикріп­лювати парти до підлоги намертво. Це дасть можливість Вам у разі необхідності розташувати їх по пери­метру чи парами, одна навпроти одної при організації групової ро­боти школярів. У деяких кабінетах парти можуть бути розташовані у формі амфітеат­ру.

       Важливе також оформ­лення передньої стінки, яку склада­ють державна символіка України, розкладна проста чи магнітна дош­ка, екран, шафи з тумбами, стаціо­нарний стелаж чи рухома підставка для книг.

      Органічним доповненням мо­жуть служити оформлені на стіні умовна стрічка часу чи вікна історії, карти-схеми, портрети видатних істо­ричних постатей, вислови про істо­рію відомих людей. Вони закладають у підсвідомість розуміння того, що іс­торія – це процес діяльності людей, руху суспільства в часі й просторі та його постійного переосмислення, по­шук пояснення того, що відбувається на наших очах.

       Набір старожитностей та традицій­ної народної атрибутики (макети будівель, зразки національного одягу та предметів домашнього по­буту, вишиті рушники, писанки чи інші предмети ужиткового мистец­тва) дадуть можливість відчути пра­цюючим тут подих століть, аромат історичних епох, підкреслять не­повторний колорит місцевого істо­ричного середовища.

        Щодо оформлення в кабінеті стен­дів, то з деяких пір це питання ви­кликає дискусію в учительському середовищі.

       Тут дійсно не може бути однієї точки зору. Адже навряд чи доцільно, про­вівши в кабінеті євроремонт, нагро­маджувати на стінах стенди, що не несуть актуальної інформації. Тим більше, якщо у Вас є можливість, клацнувши мишкою, познайомитися з нею в Інтернеті чи з СО-комплекту. Однак якщо у Вас немає високотехнологічних джерел і носіїв інформації, то такі стенди просто необхідні для то­го, щоб заповнити порожнечу. Най­більш поширеним варіантом змісту таких стендів є коротка історія етапів української державності. На ок­ремому стенді варто зафіксувати ос­новні віхи з історії рідного краю.

     Необхідним елементом матеріальної бази сучасного кабіне­ту є наявність у ньому технічних за­собів навчання, що відповідають специфіці суспільствознавчих пред­метів і без допомоги яких щоразу важче забезпечувати належний рі­вень викладання. До них ми відносимо кодоскоп, діа-та/чи кінопроектор, екран та меха­нізми зашторювання, магнітофон, телевізор (відеомагнітофон з відеоте­кою), підставки для апаратури, об­ладнані електроосвітленням стенди, карти чи схеми, настінний годин­ник, хронометр чи таймер. Дедалі ширшого використання набуває й сучасна оргтехніка – ксерокс та комп'ютер у комплексі з програмним забезпеченням та електронними носіями інформації.

      Додатковий затишок створять ліно­леум, панелі та портьєри, що відповідають кольору стін. А зі сма­ком проведене озеленення не тіль­ки зробить затишним кабінет, але й додасть Вам кисню в прямому й переносному смислі слова.

      Такий дизайн, крім усього іншого, сприятиме шанобливому ставлен­ню учнів не тільки до Вас, але й до кабінету та предметів, які в ньому викладаються.

     Для підтримки матеріальної бази ка­бінету в належному стані та його по­точного ремонту в кабінеті потрібен набір необхідних інструментів.

      Навчально-методичний комплекс кабінету – це показник професій­ної зрілості педагога. Він може складатися з ряду структурних еле­ментів:

Джерела та література:

  • речові джерела;
  • збірники документів, хрестоматії;
  • основні й додаткові підручники;
  • довідкова література (словники, довідники, енциклопедії тощо);
  • наукові та методичні видання;
  • художня література з історичної тематики;
  • періодичні видання або витяги з них;
  • сценарії заходів;
  • роздавальний матеріал.

Наочні посібники,  виготовлені типографським способом:

  • настінні карти;
  • учнівські атласи;
  • контурні карти;
  • репродукції картин;
  • таблиці, схеми;
  • діаграми;
  • фотоальбоми, тематичні каталоги;
  • діафільми та слайди;
  • кінофільми, відеофільми та відеосюжети (відеотека);
  • інформація на електронних носіях.

Нефабричні наочні матеріали:

  • фотографії та фотомонтажі;
  • матеріали, зібрані чи виготовлені вчителем та учнями;
  • тематичні стенди;
  • поурочні папки учнів;
  • демонстраційні матеріали для кодоскопа;
  • систематизований каталог наочності.

Навчальна документація:

  • нормативні документи  (Конституція, закони України про освіту, Національна доктрина розвитку освіти України);
  •  програми   для профільних класів (державні та регіональні), що викладаються у ЗНЗ;
  • план роботи кабінету;
  • правила техніки безпеки під час роботи в кабінеті;
  • навчально-тематичне планування;
  • графік проведення тематичних атестацій з кожного курсу, який читається в кожному класі;
  • тематичні папки для накопичення розробок уроків та напрацювань учителя.

     Важливе значення має збереження навчально-методичного комплексу. Для зберігання бібліотечного фонду використовуються стелажі чи шафи-стінки. Таблиці, схеми й картини найкраще зберігати у спеціально обладнаних нішах (ящиках). Аудіовізуальні матеріали можна розмістити в шафах, ящиках чи шухлядах. Якщо частина інформації знаходиться на електронних носіях, придбайте дискетницю чи підставку для компакт-дисків.

    Необхідну навчальну документацію, роздавальний матеріал найкраще зберігати в окремих файлах, систематизувавши їх у тематичних папках. Для кращого збереження навчально-методичного комплексу проведіть його систематизацію та складіть каталог за кожним із розділів. Усі наявні в кабінеті матеріальні цінності мають бути занесені до інвентарної книги. Їх облік та списання з рахунку мають проводитися відповідно до вимог нормативних документів.

  Окремим і важливим структурним елементом навчально-методичного комплексу кабінету можуть бути методичні стенди. Необхідність їхнього оформлення диктується тим, що якщо історичний стенд може дати учневі знання, які швидко забуваються чи застарівають, то стенд з методики викладання предмета озброїть учня вмінням самому знаходити ці знання. У кабінеті можуть бути обладнані такі методичні стенди:

  • „Основні завдання шкільної суспільствознавчої освіти”;
  • „Ключові історичні компетентності”;
  •  „Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”;
  • „Комплекс речових, письмових та усних джерел – фундамент історичної науки”;
  • „Пам’ятки для роботи на уроці історії”.

 

Категория: Кабінет історії | Добавил: SerVic
Просмотров: 8642 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar