Главная » Файлы » Акмеологічний підхід

Педагогічний лекторій. Акмеологія як умова підвищення якості освіти
03.02.2016, 20:18

«Акмеологія як умова підвищення якості освіти»

Акмеологія як нова наукова дисципліна

   На початку третього тисячоліття все більше обговорюється процес інтеграції України до світової спільноти, який не може відбуватися без інтеграції кожної конкретної людини.

   Тому перед загальноосвітньою школою поставлено завдання навчання       й виховання учнів, підготовка до успішної соціалізації, усвідомленого вибору професії. При цьому найважливіше зберегти і зміцнити здоров’я дитини.

   Виходячи з цього, у 90-ті роки XX ст. почала формуватися самостійна наукова дисципліна акмеологія, яка покликана вирішити проблему професійного зростання людини, її успішності.

 Ця наука виникла на стику природознавчих, суспільних і гуманітарних дисциплін і вивчає закономірності розвитку людини, особливо в процесі досягнення найвищого рівня цього розвитку.

 Окрім загальної акмеології уже сформувалися управлінська, військова, мистецька, педагогічна, спортивна.

 Засади педагогічної акмеології розглянуто в роботі В . Максимової

 «Акмеологія: нова якість освіти». Учена зазначає, що педагогічна акмеологія – це наука про якість людини і про якість життя. Вона прагне дослідити за яких умов досягається висока якість освіти, а також за яких умов учитель та учень досягне найвищого розвитку. Сам термін «акме» з грецької означає «вершина», у педагогіці розглядається як вершина розвитку особистості.

   Учена зазначає, що для сучасної школи одним із прогресивних і перспективних є акмеологічний підхід, тому що він дозволяє перевести школу з режиму функціонування в режим розвитку. А це означає підвищення якості освіти, навчання стає внутрішньою потребою, а творче переосмислення дійсності – головним.

   Необхідність акмеологічного підходу в навчально-виховному процесі школи очевидна, оскільки суспільство чекає від школи, що її випускники будуть комунікабельними, креативними, самостійно мислячими особами, які прагнуть успіху, самостійно будують траєкторію індивідуального розвитку.

   Пошук оптимальних, найбільш ефективних способів, що впливають на якість освіти, останнім часом тільки розширюються. Створюють нові педагогічні технології, актуалізують уже відомі. Оскільки витоки акмеології знаходяться в педагогіці та психології, то постає питання створення й апробації моделі акмеологічної школи.

Концептуальні основи акмеологічної школи

   Методологічна база акмеології дає можливість для створення акмеологічної школи. Амеологічна школа – це такий навчальний заклад, у якому створені всі необхідні умови для становлення й розвитку в усіх суб’єктах освіти уявлення про успіх, високі досягнення, необхідні для розвитку особистості й соціуму. В акмеологічній школі дитина розвивається як індивід, особистість, ураховуються її індивідуальні особливості, формуються духовні та моральні цінності, розвиваються творчі здібності, уміння соціалізуватись, будувати відносини в колективі та соціуму.

   Концептуальні основи акмеологіної школи реалізуються у програмі розвитку школи, у річному плані науково-методичної роботи школи.

   Діяльність школи здійснюється на основі неухильного дотримання законів прав та інтересів усіх субєктів освітньо-виховного процесу. Школа прагне до максимального врахування й задоволення потреб і схильностей учнів , інтересів їхніх батьків, приділяючи при цьому особливу увагу рішенню питань створення комфортних умов для виховання й навчання дітей, оптимізації діяльності педагогічних працівників.

   Реалізація даної програми розвитку припускає створення в освітній установі умов для успішності всіх суб’єктів освітнього процесу.

  • Успіх розглядається як форма самореалізації особистості.
  • Досягнення успіху залежить від рівня самозбереження особистості, уявлень про самореалізацію, від соціальної зрілості особистості й від усвідомлення соціальної відповідальності (Г. Тульчинський).
  • Соціальний успіх розуміється як таке освітньо-виховне середовище, в якому учні й учителі одержують можливість максимально повно реалізувати наявний у них творчий потенціал, інтелектуальні можливості, що сприяють успішній соціалізації дитини та її адаптації в мінливих соціально-економічних умовах.
  • Батьки, будучи рівноправними суб’єктами освіти та соціальними партнерами школи, мають можливість одержувати інформацію про успіхи своїх дітей і брати активну участь у створенні й коректуванні індивідуальної освітньої траєкторії своїх дітей.

У рамках даної моделі реалізуються ідеї культуровідповідної й акмеологічної школи. Програма розвитку розроблена з метою створення оптимальних умов для самореалізації, самовиховання й самоосвіти всіх суб’єктів освітньо-виховного процесу, удосконалення практики роботи освітньої установи відповідно до пріоритетних напрямів, позначених у дійсній програмі розвитку.

Пріоритетними напрямами освітньої політики школи є:

  • створення умов для оволодіння учнів культурними цінностями;
  • розширення сфери загальних соціально-економічних інтересів учнів;
  • формування еколого-валеологічного світогляду школярів;
  • формування та розвиток інформаційно-правового простору соціуму.

Робота школи за зазначеними напрямами сприяєрішенню таких завдань:

  • відбір змісту освіти та педагогічних технологій, що розкривають учням ціннісні життєві орієнтири та сприяють найбільш повній реалізації їх ціннісних і життєвих орієнтацій;
  • розширення спектра освітніх послуг, що дозволяють школярам і молоді опанувати культуру самовизначення й самореалізації;
  • збереження та зміцнення фізичного та психологічного здоровя школярів у всіх сферах їх діяльності;
  • розвиток соціального партнерства, що сприяє соціалізації особистості школяра;
  • відновлення виховної системи школи у звязку з новими напрямами в розвитку освітньої установи;
  • удосконалення професійної компетентності й загальнокультурного рівня педагогічних працівників.

Учитель – акмеолог

Професійне становлення й розвиток педагога неможливе без сформованих проектувальних умінь. «У даний час професіоналізм учителя визначається його здатністю до діагностики, прогнозування й моделювання педагогічного процесу, інакше кажучи, рівнем володіння проектуальними вміннями». Учитель акмелогічної школи повинен бути дослідником, для якого надзвичайно важливими є аналітичні здібності, уміння визначати цілі та задачі своєї діяльності, планувати методичну роботу (з урахуванням характеру науково-методичної діяльності школи, потреб суб’єктів освіти та реальних можливостей освітньої установи), уміння формулювати прогнозовані результати та коректувати свою діяльність на основі даних педагогічного моніторингу. Проектуальні вміння необхідні вчителю-акмеологу для вибудовування свого професійного росту, визначення тих професійних вершин, досягнення яких буде сприяти підвищенню педагогічної майстерності та якості освіти.

   Першою й однією з найбільш важливих складових проектувальної культури вчителя є цілепокладання. Постановка людиною скільки-небудь значущих життєвих цілей потенційно містить у собі елемент творчості.

   Наступними за ступенем значущості треба назвати аналітичні й рефлексивні вміння вчителя, при чому тут маються на увазі не тільки вміння аналізувати проведений чи побачений урок, уміння вчителя коректувати свою діяльність на уроці в залежності від ситуації, а й уміння узагальнювати свій педагогічний досвід , визначати найбільш перспективні й особистісно значущі для методичного самовдосконалення теми. Від ефективності методичної роботи (включати психологічно-педагогічний супровід навчально-виховного процесу) безпосередньо залежить результативність педагогічної праці, тобто якість освіти.

   «Основна задача акмеологічних технологій – сформувати та закріпити у свідомості людини затребувану необхідність у самосвідомості, саморозвитку й самореалізації, що дозволяють спеціальними прийомами та техніками самоактуалізувати особистісне та професійне «Я».

   Дидактичні ігри кардинально змінюють технологію навчання. Суть їх полягає в тому, щоб розбудити пізнавальну активність дитини, сприяти становленню самостійності в мисленні й діяльності. Навчальна дидактична гра – варіативна форма організації, що динамічно розвивається, цілеспрямовано взаємодії всіх учасників при педагогічному керівництві з боку вчителя. Суть цієї форми складає взаємозв’язок імітаційного моделювання та рольової поведінки учасників гри у процесі рішення типових навчальних задач досить високого рівня проблемності. Гра розкриває особистісний потенціал дитини: кожний учасник демонструє свої власні можливості окремо й у спільній діяльності з іншими учасниками. Дитина виступає творцем не тільки ігрових ситуацій, а і власної особистості, вирішує питання самоврядування, знаходить шляхи та засоби оптимізації своєї діяльності, виявляє свої недоліки та вживає заходи для їх усунення, учиться переборювати психологічні бар’єри у спілкуванні з різними людьми, удосконалює якості своєї особистості.

   Конкурентоспроможна людина – це фахівець (у нашому випадку – випускник школи), який має явні переваги в порівнянні з іншими фахівцями завдяки особистісному та професійному потенціалу. Вона здатна витримувати конкурси, вибори, умови середовища, що змінилось, переборювати перешкоди, домагатись успіху в житті, професійній сфері, закріплювати цю успішність у свідомості інших людей і робити свої дії певною нормою для інших. У конкурентоспроможного випускника добре розвинені адаптаційні та технологічні здібності. Детермінантами конкурентоспроможності є інтелектуальні, емоційно-вольові, комунікативні переваги та складові здоров’я дитини.

   Акме-технології спрямовані на формування мотиву самоствердження. У зв’язку з цим пріоритетним для вчителя стає проблема розвитку навчальної мотивації учнів. Саме акме-технології допоможуть учням пізнати себе, свій внутрішній світ, усвідомити себе частиною соціуму.

   Успішність соціалізації залежить від ціннісних орієнтацій і відносин, що складають ядро особистості. Багато в чому вона визначається запасом придбаних у школі знань, умінь і навичок, що будуть характеризувати дитину як субєкта діяльності. Кінцевий результат використання акме-технологій – стійка здатність до самостійного вибору, самовдосконалення, самореалізації в мінливих соціокультурних умовах.

Здоров’я як одна з важливих умов підвищення якості освіти

   Здоровя дорослої людини є тією цінністю, основи якої формують у досягнутому, підлітковому та юнацькому віці. Є всі підстави для розгляду здоров’я як однієї з важливіших умов підвищення якості освіти. Від здоровя людини, її вміння управляти своїми емоціями багато в чому залежить успішність у професійній та особистісній сферах життя.

   Фізичний та психологічний розвиток дитини мають бути приріоритетними , проте слід пам’ятати, що здоровій людській істоті, яка народилася фізично, від природи задано все, але ця заданість потенційна. Реальністю її робить повноцінний розвиток у сприятливих умовах.

   Слід також відмітити такий безперечний факт: погіршення стану здоров’я дітей простежують від початку навчання в школі до його кінця, тобто процес навчання в школі є чинником розвитку для здоров’я учнів. Нестримно збільшується число функціональних порушень і хронічних захворювань. Половина дітей 7-9 років і більше 80% старшокласників мають хронічні хвороби.

   Нині поняття здоров’я вбирає в себе, за визначенням ВООЗ, не тільки фізичне, а й моральне та духовне благополуччя.

   У звязку з цим модель здоровя може бути представлена у вигляді його складових:

1) здоровя фізичне;

2) здоровя психічне;

3) здоровя соціальне;

4) здоров’я моральне.

   Розгляд здоров’я учня з позиції акмеології цілком виправданий, оскільки досягнення вершин можливе за умови, що людина володіє навичками саморегуляції, здатна управляти всіма складовими здоров’я.

   В акмеології поняття «акме» використовують у вузькому значенні, коли мають на увазі досягнутий людиною в житті найбільш високий рівень у стані здоров’я, коли її поведінка як особистості має позитивне громадське значення і її діяльність як суб’єкта знаходить вираження в максимально можливому для неї конкретному результаті творчості, що втілений матеріально або духовно.

   Якісна шкільна освіта припускає сукупність таких властивостей об’єкту, які обумовлюють його пристосованість до реалізації соціальних цілей щодо формування й розвитку особистості в аспектах її навченості, вихованості, прояву соціальних, психічних і фізичних властивостей.

 

Акмеологія як умова підвищення якості освіти

 

Акмеологічні технології

Категория: Акмеологічний підхід | Добавил: SerVic
Просмотров: 416 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
avatar